Кора мурашиного дерева (чай лапачо) 50 грам

Батьківщина мурашиного дерева — Південна Америка. Всі порожнини в його стовбурі і гілках населені мурахами — звідси й назва.

Кора лапачо — природний антибіотик, який давно використовується в нетрадиційній медицині для лікування інфекційних захворювань,( вбиває бактерії і віруси, а також володіють протизапальною дією).

Кора мурашиного дерева є болезаспокійливим і протизапальним засобом. Також, воно має тонізуючі та антиоксидантними властивостями. Одне з його основних властивостей — мобілізувати захисні сили організму для боротьби з хворобами.

У сухому вигляді заварка являє собою стружку коричнево-бежевого відтінку. Це і є подрібнена кора. Якщо правильно з неї заварити чай, він буде на смак кисло-гірким. Такий напій відрізняється деревно-трав'яним ароматом. За кольором чай буває темно-коричневою або світло-бежевим.

Як заварювати чай Лапачо?

Один з найпростіших методів заварювання чаю «мурашиного дерева»:

1. Беремо невелику ложку заварки.
2. Заливаємо кип'яченою водою.
3. Наполягаємо сім хвилин
4. . У чистий напій для смаку крім фруктів можна покласти лимон або мед. Також в той момент, коли чай заварюється, у нього нерідко кладуть корицю, свіжу м'яту або гвоздику.

Цей напій добре впливає на нервову систему.

Застосовується при лікування різного роду шкірних захворювань: екземи; вугрі; герпес; псоріаз.

При вживанні кори муравьинного дерева спостерігається також його здатність пригнічувати ріст внутрішньоклітинних паразитів.

Унікальні властивості кори можна використовувати для боротьби з алергією і аутоімунними захворюваннями.

Наукові дослідження показують, що кора мурашиного дерева має високу токсичність за рахунок вмісту компонента лапахола. Тому в прийомі варто обмежитися малими дозуваннями. Інакше негативний вплив може перевищити терапевтичний ефект.

Кора мурашиного дерева володіє терапевтичним ефектом в наступних випадках:

• простудні захворювання (респіраторні, інфекції, грип, ларингіт);
• гострі легеневі і бронхіальні захворювання (трахеїти, бронхіти, астма, пневмонія);
• отити, синусити;
• гастрит, виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, холецистит (запалення жовчного міхура);
• дизентерія;
• захворювання сечовивідних та статевих органів (пієлонефрит (запалення
  ниркової балії), цистит (запалення сечового міхура), уретрит, простатит, поліпи сечового
  міхура, запалення шийки матки, вензаболевания);
• запальні процеси різної локації;
• хвороби крові (мононуклеоз, залізодефіцитна анемія та ін);
• грибкові захворювання;
• запалення суглобів і ревматизм;
• шкірні захворювання (жировики, екземи, набряки, псоріаз, дерматози, вітіліго);
• аутоімунні захворювання (еритематоз);
• діабет;
• гіпертонія;
• недостатність, атеросклероз, серцево-судинної системи;
• туберкульоз;
• порушення прохідності жовчних шляхів, панкреатит.