Барбарис звичайний кора 100 грамів

Барбарису кора сприяє виділенню жовчі, виводить камені з жовчного міхура, усуває запальні явища.

Настій кори, стебел і коренів зупиняють кровотечі, знімають запальні процеси, лікують застудні захворювання.

Кора у формі водного настою використовується під час ангіне для полоскання і як протикашлевий засіб.

 Зовнішньо кору барбарису застосовують як протизапальний засіб під час хвороб очей.

У Китаї деревину та кору коренів використовують як протираковий, що збуджує дихання і зв'язувальний засіб. Відвар молодих пагонів дають у разі переломів і вивихів.

Рецепти

Кровоспинний засіб

20 грамів (2 столові ложки) кори залити 400 мілілітрами окропу, так само покип'ятити на водяній бані 15 хвилин і залишити настоювати на 4 години, після чого засіб проціджується і його об'єм доводиться до 0,5 літра. Застосовується воно у разі кровотечі в дозуванні — 1/4 склянки 4 рази на день. Якщо кровотеча сильна — пийте меншими дозами, але частіше: наприклад, раз на годину по парі столових ложок.

Відвар кори та коренів барбарису у разі жовчокам'яної хвороби

10 г кори та 15 г коренів залити 1,5 склянками чистої води, кип'ятити під кришкою впродовж 30 хв. Після охолодження процідити, скомпенсувати википілий об'єм рідини кип'яченою водою. Приймати по 50 мл тричі на добу.

Настій кори барбарису у разі гепатиту, холециститу, запалень нирок, сечового міхура

25 г кори рослини настояти на 0,4 л окропу впродовж 4 год (у термосі). Процідити, вживати по 0,5 склянки 4 рази на добу, упродовж 1 місяця.

Відвар гілок, кори та коренів барбарису у разі переломів кісток, розтягнення зв'язок, вивихів

1 ст. л. суміші — на 200 мл води. Кип'ятити 5 хв, робити примочки, компреси. Пити — по 2 ст.л. відвару на 100 мл молока, 3-4 рази на добу.

Відвар кори та коренів барбарису для профілактики та лікування пухлин і метастазів

1/2 ч. л. кори та коренів залити 200 мл окропу, кип'ятити під кришкою впродовж 15 хв. Охолодити й процідити. Пити по 2 ст.л. 3 рази на добу, до їди.
 

Чай, відвар і винна настоянка барбарису

Для приготування чаю потрібно взяти одну чайну ложку сухих коренів або плодів барбарису, залити однією склянкою окропу та дати настояться впродовж десяти хвилин.

Для приготування відвару — 1 чайну ложку сухої сировини змішати зі склянкою води та кип'ятити на слабкому вогні упродовж 15 хвилин. Потім процідити відвар і можна розпочинати лікування.

Для приготування винної настоянки:

• червоне вино — 1 л

• свіжорублені ягоди — 150 грамів

• цукор — 200 мл

Змішати ягоди з вином і поставити настоюватися в темне місце, не забуваючи регулярно перемішувати. За місяць процідити та змішати з цукром. Пити по 2 столові ложки перед кожним прийманням їжі. Така настоянка корисна для очищення та збагачення крові, поліпшення відтоку жовчі, підвищення імунітету та для боротьби з мікробною інфекцією.

Дозування барбарису

Для настоювання — не більш ніж одна чайна ложка тричі на день. Для чаю — не більш ніж одну чайну ложку (2-4 г сухого кореня) на склянку окропу тричі на день.

Протипоказання

• Барбарис має багато переваг, але він може викликати нудоту, блювоту, судоми, падіння артеріального тиску, уповільнення пульсу та запаморочення, якщо не приймати правильно.

• Строго забороняється приймати барбарис вагітним жінкам, позаяк це може стимулювати скорочення матки.

• Барбарис отруйний для маленьких дітей і жінок, що годують. У новонароджених він провокує розвиток жовтогарячі.

• Активні компоненти рослини можуть взаємодіяти з деякими ліками, зокрема з антикоагулянтами, антибіотиками, антигістамінними препаратами, діуретиками та з ліками для лікування діабету.

Важливо! Застосовуйте лікування барбарисом тільки після консультації з вашим особистим лікарем. Він дуже токсичний у великих дозах. Строго дотримуйтеся дозування та не застосовуйте лікування довше за один місяць.