Туя західна хвоя (Thuja occidentalis)

Туя західна широко використовується в народній медицині для лікування доброякісних пухлин шкіри, раку, новоутворень, кондилу та папілом, бородавок, поліпів та пухлин.

Також широко застосування різних настоїв і відварів листя й кори туї як потогінного, сечогінного, лактогінного та проносного засобу; засоби проти опіків, застуди, кашлю, лихоманки, головного та зубного болю, ревматизму.

Скрофульзо, екзема, сикози, простатити, водянка яєчка — ось лише деякі показання до застосування гомеопатних ліків із вмістом туї.

Хоча туя західна та не застосовується в офіційній медицині, дослідження її фармакологічних властивостей проводяться досить інтенсивно. Наприклад, є дані про антибластомну активність деяких хімічних сполук туї. Хінокітіол ефірної олії туї здатний пригнічувати ріст патогенних грибів. Препарати туї віднесені до класу потужних рослинних імуностимуляторів, позаяк вони здатні активувати фагоцитоз, збільшувати синтез інтерлейкінів-2, впливати на диференціювання В-лімфоцитів.

У нетрадиційній медицині туя використовується як водні та спиртові форми.

Відвари туї призначають у разі захворювань надниркових залоз, сечовивідних шляхів і простати, у разі хвороб суглобів, зокрема обмінної етіології, під час хвороб печінки, аскаридозу.

Є інформація, що цю можна використовувати під час лікування венергічних захворювань як допоміжний засіб. Спринцівкання з відваром туї призначають у разі кольпітів, ендоцервіциту, ерозій шийки матки.

Настоянка з пагонів рекомендується у разі системних захворювань сполучної тканини, герпесу, доброякісних ретикульозів.

Зовнішньо туя призначається у разі вугрової та герпетичної висипки, келоїдних рубців, доброякісних новоутворень шкіри, бородавок, мозолів. Використовують її і як антигельмінтик.

У разі хвороб печінки та нирок, сечового міхура, у разі каменів у печінці та нирках, під час подагри, ревматизму, водянки, простати, а також як протиглистий засіб (проти круглих глистів) застосовують у народній медицині відвар у пагонах туї.

Туя використовується для лікування фіброзно-кистозних утворень і вузлів (щитноподібної залози, молочної залози), мастопатії та аденоми грудей, шкірних висипок під час алергії, ревматизму, бронхолегкових запалень, як додаткове лікування злоякісних пухлин.

У разі новоутворень препарати з туї застосовуються всередину та сприяють розсмоктуванню новоутворень на шкірі, слизових оболонках, залозах і внутрішніх органах із залізнистою будовою.

У разі бородавках, папіломатозних новоутворів шкіри одночасно з прийомами туї всередину можна застосовувати її й зовнішньо, у формі змащувань чистою есенцією, причому треба уникати одночасного змащування нормальної шкіри та обводу пухлини, оскільки есенція має легку припалювальну дію й може спричинити подразнення здорової шкіри. Мазь і олія туї накладає на бородавки та кондиломи, розташовані в місцях переходу шкіри в слизові оболонки, а також у шкірних складках і на слизових оболонках.

Головним показом для призначення туї під час простатит слугує нерівності поверхні під час пальпації та хворобливість окремих ділянок залози.

Рецепти

Відвар листя (хвої) туї

Заварити 1 л окропу 1 ст. л. сировини, настояти в закритому посуді на гарячій плиті 20 хв, не доводячи до кипіння, процідити. Приймати по 1/2 склянки тричі на день до їди. Відвар більшої концентрації (1 ст. л. свіжого листя туї на 1,5 склянки окропу) використовувати для обмивань.

Відвар із кори або хвої туї у разі гіпертрофії передміхурової залози, аденома простати, доброякісної пухлини передміхурової залози, циститу, ревматизму, для профілактики венергійних хвороб

Заварити 1/2 л окропу 10 г сухої подрібненої кори або листя, поставити на вогонь, довести до кипіння й тримати на слабкому вогні 2 хв. Настояти, укутавши, 10 хв, процідити. Пити невеликими ковтками впродовж доби. 

Замість відвару можна застосовувати настоянку з хвої туї.

Настоянка хвої (листя) туї

Залити горілкою або 45%-ним спиртом хвою (листя) туї у співвідношенні 1:5, настояти в темному місці 7 днів, процідити. Вживати по 20-40 крапель упродовж дня.

Настоювання хвої туї. Корисно її приймати всередину та у разі раку, артриту, а також змащувати уражені раком зони шкіри, бородавки, папіломи, кондиломи, поліпи

Настойкою хвої туї (30 г на 100 г 60%-ного спирту, настоювати 10 днів) добре змащувати двічі на день бородавки, папіломи, кондиломи, поліпи. Курс лікування 2-3 тижні. Одночасно цю ж настоянку можна вживати всередину, двічі на день, за 15-20 хв до їди по 10 крапель.

Протипоказання

Всередину під час вагітності, епілепсії, захворювання нирок.

Незаймисті дози туї викликають у здорових людей подразнення шкіри та слизових оболонок, а також появу пухлинчастих розрощень типу паполезних, поліпозних і папіломатозних; кондиломатозні розрощення водночас спостерігаються в зоні заднього проходу, на статевих органах або на шкірі в сусідстві з ними. У чоловіків з'являються слизово-гнійні виділення з сечовипускального каналу, біль під час сечовипускання та запальний стан видимих слизових оболонок.

Дія соку листя на шкіру викликає подразнення й утворення бульбашок, а під час приймання в дозах, що отруюються, усередину виникає важке подразнення шлунково-кишкового тракту, що супроводжується тривалими спазмами, поносом, блювотою, дегенеративними ушкодженнями печінки та нирок, а також слизової оболонки шлунка, втратою свідомості.

У разі отруєння препаратами туї треба викликати штучне блювоту, промивати шлунка водяним схилом активованого вугілля, застосувати сольове проносне та високі очисні клізми. Всередину молоко, слизові супи. При болях – промедол. Проводити профілактику ниркової та печінкової недостатності, симптоматичне лікування.