Гармала звичайна трава (Pecainum harmala)

У народній медицині відвар надземної частини гармали застосовують у разі неврастенії, епілепсії, сифілісу, малярії, захворювань шлунково-кишкового тракту; зовнішньо — під час хвороб ревматоїдного характеру, шкірних хвороб, особливо корости, і як підсилювальний потенцію засіб.

Гармін і пеганін, що містяться в насінні гармали, можна використовувати для лікування паркінсонізму, тремтливого паралічу, наслідків епідемічного енцефаліту. Під впливом гарміну та пеганину довільні рухи стають швидшими та вільними, вони підвищують артеріальний тиск, прискорюють дихання, розслаблюють мускулатуру кишківника, матки, серця.

Давньоримський лікар Діоскорид рекомендував гармалу як заспокійливий засіб, який відновлює зір і дезодорує засіб, а також як ліки проти падучів.

Сучасні фармакологічні дослідження показали, що настої трави (1%-й і 10%-й) мають протистафілококову активність, а 1%-ний і 0,25%-ний відвар трави має дуже сильну антимікробну дію.

Алкалоїд «гармін», що міститься в рослині, чинить збудливу дію на рухові центри кори головного мозку та на центральну нервову систему, знижує кров'яний тиск, покращує дихання, розслаблює мускулатуру кишківника, матки, серця та розширює периферичні судини. Тому вона лікує паралізованих після інсульту та інфаркту, відновлює рухові функції постраждалих частин тіла.

Гармала має ще одну назву, у народі його називають Могулькою.

Алкалоїд гармоол, що міститься в рослині, дає яскраво-червоний колір. У Туреччині з рослини витискали сік і фарбували їм фески — це національний головний убір. Звідси й ще одна назва гармали — «турецька фарба».

Також гармала знайшла застосування й у садівників: позаяк ця рослина досить отруйна, то з її допомогою готують водний розчин, яким обприскують садові культури. У результаті для прийняття в їжу таке обприскування не страшно, а для тлі, гусениці, личинок і ведмедиць це смертельно.

Для водного розчину необхідно зібрати траву на самому початку її цвітіння, зважити 1 кг і залити 10 літрами холодної води. Через 24 години розчин для обприскування готовий.

Препарати на основі гармали мають протибольову, протизапальну, стимулювальну, інсектицидну, потогінну, сечогінну, протиглястну властивості, а також ці препарати здатні збуджувати нервову систему.

В драконзі хворих, уражених паралічем, обкурювали димом сушеного снопа гармали для знеболювання та лікування, а на опухлих місцях прикладали компреси із запарженого листя рослини.

Настойки та відвари з гармали використовуються проти малярії, сифілісу, лихоманки, застуди, коросту та інших шкірних захворювань, а ванни з настоїм цієї трави — допомагають у разі ревматизму.

Відвар трави приймається у разі епілепсії, неврастенії, використовують для полоскання порожнини рота для лікування ясен.

В Індії лекарі використовують рослину як чудовий протиглісний засіб, а також настій гармали використовують як стимулювальний косметичний засіб.

Рецепти

Для ванни 100 г надземної частини кип'ятять у 5 л води 10-15 хв, настоюють 2-3 год проціджують і додають у ванну, яку приймають двічі на тиждень 15-20 хвилин. Ванни з трави гармали рекомендують вживати у разі суглобового ревматизму та інших захворювань суглобів. 

Настоювання готують на 70% -ному спирті з розрахунку 1:10, настоюють 15-20 днів у темному місці, періодично збовтуючи, проціджують і натирають хворі місця 1 раз на день не більш ніж 30 мл на сеанс.

Для лікування наслідків енцефалітного паркінсонізму, паралічу, енцефаластиту, міастіні, шизофренії

Готують екстракт із трави гармали (настояної на 90% спирті: 100 г трави на 1 літр спирту), який  надзвичайно ефективний для лікування наслідків енцефалітного паркінсонізму, паралічу, енцефаластиту, міастінії, шизофренії. Вживати по 6-12 крапель тричі на день.

Чай із гармали лікує неврастенію, напади, параліч, корь, сифіліс, захворювання нирок, ясен і зубів.

Настойку з гармали треба приймати у разі запалення сідничного нерва, захворювання селезінки, запалення кишківника, геморою

Готується настоянка з розрахунку 150 г на 1 л горілки, настоювати 21 день, приймати по 15 крапель 3 рази на день. Цією ж настійкою лікують хворобу Паркінсона, тремтливий параліч.

Гармала — великий антидепресант, оскільки має чудовий заспокійливий ефект.

1,5 трави залити двома склянками окропу, настояти та запарити як чай. Пити по 1-2 ст. ложки відвару тричі на день не менш ніж 3-4 місяці.

У разі паралічу лицьового нерва

Корисно дихати над відваром, що кипить, трави гармали (така ж дія надають дихальні процедури над парами полину, деревію, лавра).

Корисно також жувати корінь аїра, ядрочко мускатного горіха хворим на богу рота. Відомо, що параліч лицьового нерва проявляється в розслабленні або спазмі м'язів повік і обличчя.

Із самого початку хвороби та дополоннього дня пацієнт має дотримуватися строгого постільного режиму (це важливо!), не ходити та не робити водних процедур!

Корисно на шийні хребці та нижню щелепу, від яких до м'язів обличчя йдуть численні нервові волокна, накладати ліки, що викликають подразнення й почервоніння шкіри.

Корисно також постійно протирати обличчя оцтом, змішаним із розтертою гірчицею, і змочувати цією сумішшю шийні хребці та нижню щелепу. У разі такого захворювання корисно чхати (як це не дивно) або закопувати в ніс буряків буряка, а ще краще незабудки. Якщо ж змішати 4 частини настою незабудки з 1 частиною оливкової або соняшникової олії та закопувати в ніс, хвороба може бути вилікована за 5 днів. Іноді хворих змушують дивитися в дзеркало та намагатися, у такий спосіб, контролювати міміку та вирівнювати риси (форму) обличчя. 

У разі лихоманкових станів, сифіліс (як доповнення до основних завдань)

Готують водну настій трави гармали: потрібно заварити склянкою окропу 1ст. л. трави гармали, настояти 30 хв, процідити. Пити по 1ст.л. 2-3 рази вдень у разі холодних захворювань і малярії, під час сифілісу по 2-5 столових ложок. 

У разі простудних захворювань і лихоманок

У народній медицині водний настій із трави гармали (1:10) застосовують у помірному дозуванні, не більш ніж 2 столових ложок на один прийом до 4-5 разів на день. 

Міопатія, міастіння

1 столову ложку трави залити 1 склянкою окропу, настояти 1 годину, процідити. Приймати від 2 столових ложок до 50 мл незалежно від їди тричі на день. Почати із менших доз.

Протипоказання

У літературі є відомості про отруйність рослини! Дотримуйтеся дозування! У великих дозах діє гармін якпінг: викликає запалення і судоми, а також викликає судоми з рясним слиновиділенням, підвищенням кров'яного тиску, дихальними порушеннями та знижує температуру тіла.

Може викликати передчасні роді та викидень!